Війна в Україні призвела до блокади її морських портів, велика кількість контейнерів різними судноплавними лініями була змушена вивантажуватися в турецьких портах.

При цьому вони зіштовхнулися із низкою проблем:

  • Ненадійність турецьких агентів.

Серед агентів виявилося багато компаній, які не виконують взяті на себе зобов’язання або просто перестають виходити на зв’язок після отримання оплати. Хоча працюють на турецькому ринку не один десяток років.

  • Відсутність нормального сервісу у представництв судноплавних ліній у Туреччині.

Багато логістичних компаній змушені місяцями чекати на підтвердження на випуск вантажу з Туреччини. Або будь-які корекції документів.

  • Недотримання термінів.
  •   Завищені ціни на автоперевезення контейнеровозів, тентових автомобілів та автовозів.
  • Відсутність можливості поставити власний автотранспорт.
  • Доставка вантажів, оформлення документів виконується із затримками (від одного до кількох місяців).

З урахуванням вищесказаного краще відмовитися від турецьких портів і єдиним правильним рішенням це перенаправити контейнер до Румунії чи Польщі.

Багато логістичних компаній дійшли висновку, що турецькі перевалочні порти мають безліч проблем у логістиці порівняно з румунськими та польськими портами.

 Хоча починаючи з кінця серпня через велике навантаження Польських портів єдиним перевалочним портом для подальшої доставки вантажів в Україну залишається Румунський порт Констанца.

Наприкінці можна сказати, що турецькі порти потрапили на перше місце антирейтингу, з формулюванням «не дай Боже».